1. Словник української мови у 20 томах

білорогий

БІЛОРО́ГИЙ, а, е.

Який має білі роги.

Отара білорогих баранців посунула до сонця (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білорогий — білоро́гий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білорогий — -а, -е. Який має світлі роги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білорогий — Білорогий, -а, -е Съ бѣлыми рогами. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213. Словник української мови Грінченка