білорукий

БІЛОРУ́КИЙ, а, е.

Який має білі руки.

Ціла зграя чорних ряс, як ворони, злетілися, білозубі, білорукі, бистроокі (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білорукий — білору́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білорукий — -а, -е. Який має білі руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білорукий — БІЛОРУ́КИЙ, а, е. Який має білі руки. Ціла зграя чорних ряс, як ворони злетілися, білозубі, білорукі, бистроокі (Вовчок, VI, 1956, 253); І не один у яр скотився звір.., де між борів та гір Пройшла з мечем красуня білорука (Рильський, Поеми, 1957, 288). Словник української мови в 11 томах
  4. білорукий — Білорукий, -а, -е Бѣлорукій. Себе самих і білоруких городян хлібом годуємо. К. (О. 1861, І. 311). Словник української мови Грінченка