Значення в інших словниках
-
білість —
бі́лість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
білість —
БІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до бі́лий 1. Його груба, висока фігура ясно відрисувалася на тлі .. неба, облитого величезною пурпуровою пожежею з золотим, тепер уже аж до білості розжареним низом (І.
Словник української мови у 20 томах
-
білість —
БІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до бі́лий 1. Його груба, висока фігура ясно відрисувалася на тлі.. неба, облитого величезною пурпуровою пожежею з золотим, тепер уже аж до білості розжареним низом (Фр., III, 1950, 327); Його голена голова залисніла пергаментовою білістю (Досв., Вибр., 1959, 226).
Словник української мови в 11 томах
-
білість —
Білість, -лости ж. Бѣлизна. Желех.
Словник української мови Грінченка