бінормаль

бінорма́ль

-і, ж., мат.

Вектор одиничної довжини.

Значення в інших словниках

1. бінормаль — бінорма́ль іменник жіночого роду нормаль кривої, перпендикулярна до головної нормалі мат.  Орфографічний словник української мови
2. бінормаль — БІНОРМА́ЛЬ, і, ж., мат. Нормаль до кривої в просторі, перпендикулярна до дотичної та головної нормалі. Бінормаль і дотична – це два вектори, взаємно перпендикулярні між собою (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. бінормаль — бінорма́ль (від бі... та лат. normalis – прямолінійний) матем. Нормаль кривої, перпендикулярна до її головної нормалі.  Словник іншомовних слів Мельничука