бінормаль

бінорма́ль

-і, ж., мат.

Вектор одиничної довжини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бінормаль — бінорма́ль іменник жіночого роду нормаль кривої, перпендикулярна до головної нормалі мат. Орфографічний словник української мови
  2. бінормаль — БІНОРМА́ЛЬ, і, ж., мат. Нормаль до кривої в просторі, перпендикулярна до дотичної та головної нормалі. Бінормаль і дотична – це два вектори, взаємно перпендикулярні між собою (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. бінормаль — бінорма́ль (від бі... та лат. normalis – прямолінійний) матем. Нормаль кривої, перпендикулярна до її головної нормалі. Словник іншомовних слів Мельничука