1. Словник іншомовних слів Мельничука

бінормаль

бінорма́ль

(від бі... та лат. normalis – прямолінійний)

матем. Нормаль кривої, перпендикулярна до її головної нормалі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бінормаль — бінорма́ль іменник жіночого роду нормаль кривої, перпендикулярна до головної нормалі мат. Орфографічний словник української мови
  2. бінормаль — -і, ж., мат. Вектор одиничної довжини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бінормаль — БІНОРМА́ЛЬ, і, ж., мат. Нормаль до кривої в просторі, перпендикулярна до дотичної та головної нормалі. Бінормаль і дотична – це два вектори, взаємно перпендикулярні між собою (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах