1. Словник української мови у 20 томах

бінормаль

БІНОРМА́ЛЬ, і, ж., мат.

Нормаль до кривої в просторі, перпендикулярна до дотичної та головної нормалі.

Бінормаль і дотична – це два вектори, взаємно перпендикулярні між собою (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бінормаль — бінорма́ль іменник жіночого роду нормаль кривої, перпендикулярна до головної нормалі мат. Орфографічний словник української мови
  2. бінормаль — -і, ж., мат. Вектор одиничної довжини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бінормаль — бінорма́ль (від бі... та лат. normalis – прямолінійний) матем. Нормаль кривої, перпендикулярна до її головної нормалі. Словник іншомовних слів Мельничука