біота

біо́та

-и, ж.

Історично сформована сукупність рослин і тварин на якій-небудь території.

Значення в інших словниках

1. біота — біо́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. біота — Жива частина екосистеми, включає рослини, тварини, гриби, дробя'нки.  Словник термінів з агрофітоценології
3. біота — БІО́ТА, и, ж., біол. Історично сформована сукупність живих організмів, об'єднаних спільним регіоном або середовищем поширення. Ґрунтова біота відіграє важливу роль у формуванні родючості ґрунтів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. біота — біо́та (від грец. βιοτή – життя) 1. Сукупність рослин і тварин, об’єднаних спільною областю поширення (напр., кенгуру й дводишна риба цератодус, які входять до складу австралійської фауни). 2. Рід деревних рослин родини кипарисових. Поширені в Китаї і Кореї. В СРСР вирощують як декоративні.  Словник іншомовних слів Мельничука