біота
БІО́ТА, и, ж., біол.
Історично сформована сукупність живих організмів, об'єднаних спільним регіоном або середовищем поширення.
Ґрунтова біота відіграє важливу роль у формуванні родючості ґрунтів (з наук. літ.);
Наслідки біотехнологічних операцій для людини, біоти й навколишнього середовища складно передбачити (з наук.-попул. літ.);
Біота лісової зони;
Природні шляхи формування біоти.
Словник української мови (СУМ-20)