біоцикл

біоци́кл

-у, ч.

1》 Закономірна зміна фаз або стадій розвитку організму.

2》 Найвища одиниця розчленування біосфери (суходіл, море, внутрішні водойми).

Значення в інших словниках

1. біоцикл — біоци́кл іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. біоцикл — БІОЦИ́КЛ, у, ч., екол. 1. Найбільший екологічний підрозділ біосфери (суходіл, море та внутрішні водойми). Науковці об'єднують біохори пустель, лісів, степу в біоцикл суходолу (з наук.-техн. літ.). 2. Закономірна зміна фаз або стадій розвитку організму.  Словник української мови у 20 томах
3. біоцикл — біоци́кл (від біо... та цикл) найвища одиниця розчленування біосфери. Виділяють три Б.: суходіл, море, внутрішні водойми.  Словник іншомовних слів Мельничука