біоцикл

БІОЦИ́КЛ, у, ч., екол.

1. Найбільший екологічний підрозділ біосфери (суходіл, море та внутрішні водойми).

Науковці об'єднують біохори пустель, лісів, степу в біоцикл суходолу (з наук.-техн. літ.).

2. Закономірна зміна фаз або стадій розвитку організму.

Біоцикл порушено людським суїцидом. Навіщо давати дітям життя, коли ми отруюємо нашу землю?! (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. біоцикл — біоци́кл іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. біоцикл — -у, ч. 1》 Закономірна зміна фаз або стадій розвитку організму. 2》 Найвища одиниця розчленування біосфери (суходіл, море, внутрішні водойми).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. біоцикл — біоци́кл (від біо... та цикл) найвища одиниця розчленування біосфери. Виділяють три Б.: суходіл, море, внутрішні водойми.  Словник іншомовних слів Мельничука