біоцикл
БІОЦИ́КЛ, у, ч., екол.
1. Найбільший екологічний підрозділ біосфери (суходіл, море та внутрішні водойми).
Науковці об'єднують біохори пустель, лісів, степу в біоцикл суходолу (з наук.-техн. літ.).
2. Закономірна зміна фаз або стадій розвитку організму.
Біоцикл порушено людським суїцидом. Навіщо давати дітям життя, коли ми отруюємо нашу землю?! (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біоцикл — біоци́кл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- біоцикл — -у, ч. 1》 Закономірна зміна фаз або стадій розвитку організму. 2》 Найвища одиниця розчленування біосфери (суходіл, море, внутрішні водойми). Великий тлумачний словник сучасної мови
- біоцикл — біоци́кл (від біо... та цикл) найвища одиниця розчленування біосфери. Виділяють три Б.: суходіл, море, внутрішні водойми. Словник іншомовних слів Мельничука