біочип
БІОЧИ́П, а, ч., інформ.
Кристал із надчистого кремнію разом з нанесеною на нього інтегральною схемою, який дозволяє здійснювати велику кількість біологічних тестів одночасно.
Кремнієвий біочип здатен у багато разів прискорити процес виявлення вірусних захворювань (з наук. літ.);
Нова технологія біочипів дозволить виключити досліди на тваринах в хімічній та косметичній галузях, а також різко скоротити їх застосування при розробці нових ліків (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me