бісмут

бі́смут

-у, ч.

Bi. Проста речовина – сріблясто-сірий легкотопкий метал із рожевуватим відблиском. Досить пасивний. Складник легкотопких стопів, припоїв, бабітів.

Значення в інших словниках

1. бісмут — Висмут — bismuth — *Wismut — хімічний елемент, символ Вi, ат. н. 83; Ат. м. 208,980.; сріблясто-рожевий метал. Вміст Б. в земній корі 1,7х10-5мас.%. Відомо понад 100 мінералів Б. Осн. пром. значення мають самородний бісмут, бісмутин і сульфосолі...  Гірничий енциклопедичний словник
2. бісмут — БІ́СМУТ див. ві́смут.  Словник української мови у 20 томах