бісмутит

бісмути́т

-у, ч.

Сіль, у якій Бісмут у ступені окиснення +3 входить до складу її аніону.

Значення в інших словниках

1. бісмутит — бісмути́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бісмутит — Висмутит — bismuthite — Bismuthite – карбонат бісмуту шаруватої будови. Склад: Bi2[O2CO2]. Сингонія тетрагональна. Утворює порошкоподібні та землисті маси. Густина 6,1-7,7. Тв. 2,5-3,75. Риска сіра. Продукт вивітрювання бісмутину.  Гірничий енциклопедичний словник
3. бісмутит — БІСМУТИ́Т див. вісмути́т.  Словник української мови у 20 томах