бісівський

бісі́вський

-а, -е.

Прикм. до біс I. Бісівське наслання.

Значення в інших словниках

1. бісівський — бісі́вський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бісівський — БІСІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до біс¹ 1. [Чорт:] Чого регочете, бісівське кодло? (Є. Кротевич); // Власт. бісові; нелюдський. Знову дивиться [Січкар] на Денисенка, а згадує Настю. Прямо бісівську силу мають її злющі очі (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. бісівський — ЧОРТЯ́ЧИЙ, ЧОРТЯ́ЦЬКИЙ, ЧО́РТІВ, ДІДЬКІВ розм., ДІДЬЧИЙ діал.; БІСІ́ВСЬКИЙ, ГА́СПИДСЬКИЙ розм., ДЕ́МОНСЬКИЙ, ДИЯ́ВОЛЬСЬКИЙ, САТАНИ́НСЬКИЙ, САТАНІ́ЧНИЙ. — Пор. 1. чорт, 2. чорт, 3. чорт.  Словник синонімів української мови
4. бісівський — БІСІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до біс¹ 1. [Чорт:] Чого регочете, бісівське кодло? (Крот., Вибр., 1959, 465); // Власт. бісові; нелюдський. Знову дивиться [Січкар] на Денисенка, а згадує Настю. Прямо бісівську силу мають її злющі очі (Стельмах, II, 1962, 109).  Словник української мови в 11 томах