бісівський
БІСІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до біс¹ 1.
[Чорт:] Чого регочете, бісівське кодло? (Крот., Вибр., 1959, 465);
// Власт. бісові; нелюдський.
Знову дивиться [Січкар] на Денисенка, а згадує Настю. Прямо бісівську силу мають її злющі очі (Стельмах, II, 1962, 109).
Словник української мови (СУМ-11)