бісівський
БІСІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до біс¹ 1.
[Чорт:] Чого регочете, бісівське кодло? (Крот., Вибр., 1959, 465);
// Власт. бісові; нелюдський.
Знову дивиться [Січкар] на Денисенка, а згадує Настю. Прямо бісівську силу мають її злющі очі (Стельмах, II, 1962, 109).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бісівський — бісі́вський прикметник Орфографічний словник української мови
- бісівський — -а, -е. Прикм. до біс I. Бісівське наслання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бісівський — БІСІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до біс¹ 1. [Чорт:] Чого регочете, бісівське кодло? (Є. Кротевич); // Власт. бісові; нелюдський. Знову дивиться [Січкар] на Денисенка, а згадує Настю. Прямо бісівську силу мають її злющі очі (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- бісівський — ЧОРТЯ́ЧИЙ, ЧОРТЯ́ЦЬКИЙ, ЧО́РТІВ, ДІДЬКІВ розм., ДІДЬЧИЙ діал.; БІСІ́ВСЬКИЙ, ГА́СПИДСЬКИЙ розм., ДЕ́МОНСЬКИЙ, ДИЯ́ВОЛЬСЬКИЙ, САТАНИ́НСЬКИЙ, САТАНІ́ЧНИЙ. — Пор. 1. чорт, 2. чорт, 3. чорт. Словник синонімів української мови