1. Словник української мови у 20 томах

бісівський

БІСІ́ВСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до біс¹ 1.

[Чорт:] Чого регочете, бісівське кодло? (Є. Кротевич);

// Власт. бісові; нелюдський.

Знову дивиться [Січкар] на Денисенка, а згадує Настю. Прямо бісівську силу мають її злющі очі (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісівський — бісі́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бісівський — -а, -е. Прикм. до біс I. Бісівське наслання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бісівський — ЧОРТЯ́ЧИЙ, ЧОРТЯ́ЦЬКИЙ, ЧО́РТІВ, ДІДЬКІВ розм., ДІДЬЧИЙ діал.; БІСІ́ВСЬКИЙ, ГА́СПИДСЬКИЙ розм., ДЕ́МОНСЬКИЙ, ДИЯ́ВОЛЬСЬКИЙ, САТАНИ́НСЬКИЙ, САТАНІ́ЧНИЙ. — Пор. 1. чорт, 2. чорт, 3. чорт. Словник синонімів української мови
  4. бісівський — БІСІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до біс¹ 1. [Чорт:] Чого регочете, бісівське кодло? (Крот., Вибр., 1959, 465); // Власт. бісові; нелюдський. Знову дивиться [Січкар] на Денисенка, а згадує Настю. Прямо бісівську силу мають її злющі очі (Стельмах, II, 1962, 109). Словник української мови в 11 томах