бітер

БІ́ТЕР, а, ч. Пристрій на комбайні.

Допоміжний бітер призначений для подавання зрізаних стебел кукурудзи з похилої частини жатки в приймальні транспортери (Колг. село, 2.VIІ 1954, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бітер — бі́тер іменник чоловічого роду пристрій на комбайні Орфографічний словник української мови
  2. бітер — -а, ч. Пристрій на комбайні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бітер — БІ́ТЕР, а, ч. Пристрій на комбайні. Молотарка складається з ротора, підбарабання, відбійного бітера і бункера (з навч. літ.); Допоміжний бітер призначений для подавання зрізаних стебел кукурудзи з похилої частини жатки в приймальний транспортер (з газ.). Словник української мови у 20 томах