біхромати

біхрома́ти

-ів, мн.

Те саме, що дихромати.

Значення в інших словниках

1. біхромати — БІХРОМА́ТИ, ів, мн. (одн. біхрома́т, у, ч.), хім. Солі двохромової кислоти. Нами апробовано суміш протравних матеріалів з метою поєднання позитивних властивостей біхромату калію та сульфату міді для отримання чорного кольору волосяного покриву (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. біхромати — біхрома́ти (від бі... і хромати) солі, двохромової кислоти. Найважливішими є Б. калію і натрію (хромпіки), їх застосовують як окислювачі в шкіряній, текстильній промисловості.  Словник іншомовних слів Мельничука