біхромати

БІХРОМА́ТИ, ів, мн. (одн. біхрома́т, у, ч.), хім.

Солі двохромової кислоти.

Нами апробовано суміш протравних матеріалів з метою поєднання позитивних властивостей біхромату калію та сульфату міді для отримання чорного кольору волосяного покриву (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. біхромати — -ів, мн. Те саме, що дихромати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. біхромати — біхрома́ти (від бі... і хромати) солі, двохромової кислоти. Найважливішими є Б. калію і натрію (хромпіки), їх застосовують як окислювачі в шкіряній, текстильній промисловості.  Словник іншомовних слів Мельничука