вазочка

ва́зочка

-и, ж.

Зменш.-пестл. до ваза.

Значення в інших словниках

1. вазочка — ва́зочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вазочка — ВА́ЗОЧКА, и, ж. Зменш. до ва́за. Він простягає руку, бере вазочку з варенням і підносить її вгору, немов чашу (В. Домонтович); На столі у маленькій вазочці стояла дубова гілочка з прив'ялим листям і тугими вузликами зелених жолудів (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. вазочка — ВА́ЗОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ва́за. На столі було чимало порцелянових ляльок, штучних вазочок, кошичків (Л. Укр., III, 1952, 546); Варення і мед подають у вазочках (Укр. страви, 1957, 285).  Словник української мови в 11 томах