валкувач

валкува́ч

-а, ч.

Машина для збирання, згрібання у валки чого-небудь розкиданого, розстеленого на землі.

Значення в інших словниках

1. валкувач — ВАЛКУВА́Ч, а́, ч. Машина або пристрій для збирання, згрібання у валки (див. вало́к¹ 1) (сіна, соломи і т. ін.). Серед машин для збирання врожаю є і двороторні навісні та причіпні валкувачі (із журн.  Словник української мови у 20 томах