валкувач
валкува́ч
-а, ч.
Машина для збирання, згрібання у валки чого-небудь розкиданого, розстеленого на землі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валкувач — ВАЛКУВА́Ч, а́, ч. Машина або пристрій для збирання, згрібання у валки (див. вало́к¹ 1) (сіна, соломи і т. ін.). Серед машин для збирання врожаю є і двороторні навісні та причіпні валкувачі (із журн. Словник української мови у 20 томах