вальці
ва́льці
вальців, мн. (одн. валець, -льця, ч.), тех.
1》 Два чи кілька циліндричних валів (див. вал III), валків (див. валок IV), які, крутячись, дотикаються один до одного і служать для роздрібнення різного матеріалу, що його пропускають між ними.
2》 Машина, основну робочу частину якої становлять циліндричні вали (див. вал III), валки (див. валок IV) (у металообробній, борошномельній промисловості і т. ін.).
3》 Додатковий пристрій механізму органа для включення та виключення регістрів, зміни динаміки звучання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови