вантаження

ванта́ження

-я, с.

Дія за знач. вантажити.

Значення в інших словниках

1. вантаження — ванта́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вантаження — ВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ванта́жити. Вантаження відбувалося швидко й тихо (В. Кучер); В день від'їзду Гриша так хвилювався, що приїхав на пристань першим, і йому довелося більш за всіх возитися з вантаженням човнів (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. вантаження — Ванта́ження, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вантаження — ВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ванта́жити. Вантаження відбувалося швидко й тихо (Кучер, Чорноморці, 1956, 214).  Словник української мови в 11 томах