вантаження
ВАНТА́ЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ванта́жити.
Вантаження відбувалося швидко й тихо (В. Кучер);
В день від'їзду Гриша так хвилювався, що приїхав на пристань першим, і йому довелося більш за всіх возитися з вантаженням човнів (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)