1. Словник української мови у 20 томах

вантаження

ВАНТА́ЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ванта́жити.

Вантаження відбувалося швидко й тихо (В. Кучер);

В день від'їзду Гриша так хвилювався, що приїхав на пристань першим, і йому довелося більш за всіх возитися з вантаженням човнів (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вантаження — ванта́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вантаження — -я, с. Дія за знач. вантажити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вантаження — Ванта́ження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вантаження — ВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ванта́жити. Вантаження відбувалося швидко й тихо (Кучер, Чорноморці, 1956, 214). Словник української мови в 11 томах