вантаження
ВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ванта́жити.
Вантаження відбувалося швидко й тихо (Кучер, Чорноморці, 1956, 214).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вантаження — ванта́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вантаження — -я, с. Дія за знач. вантажити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вантаження — ВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ванта́жити. Вантаження відбувалося швидко й тихо (В. Кучер); В день від'їзду Гриша так хвилювався, що приїхав на пристань першим, і йому довелося більш за всіх возитися з вантаженням човнів (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- вантаження — Ванта́ження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)