варта
ва́рта
-и, ж.
1》 Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; сторожа.
Почесна варта — група людей, вишикуваних для вшанування когось.
2》 Вартування, перебування десь протягом певного часу для охорони кого-, чого-небудь.
Під вартою — під конвоєм; будучи заарештованим.
Великий тлумачний словник сучасної української мови