вартувати
вартува́ти
-ую, -уєш, недок.
1》 перех. Охороняти, стерегти кого-, що-небудь.
|| неперех. Стояти на варті, на сторожі.
2》 неперех. Невідступно перебувати в якомусь місці певний час (біля хворого або вичікуючи кого-, що-небудь і т. ін.).
3》 неперех., діал. Коштувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови