вбавлений вба́влений і убавлений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вбавляти, убавляти. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках вбавлений — вба́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови вбавлений — ВБА́ВЛЕНИЙ див. уба́влений. Словник української мови у 20 томах