вбирати
вбира́ти
I (убирати), -аю, -аєш, недок., ввібрати (увібрати) і вбрати (убрати), вберу, вбереш, док., перех.
1》 Втягати щось усередину, насичуватися чим-небудь.
|| перен. Пом'якшувати, притишувати звук (про ворсисту, пухнату поверхню). Вбирати голову в плечі.
Вбирати очі — приваблювати погляд яскравістю кольору, якістю, досконалістю форм і т. ін.
2》 перен. Приймати до свого складу; включати.
|| Переймати, запозичувати що-небудь.
3》 перен. Сприймати органами чуття; уважно, жадібно слухати, дивитися.
|| Нагромаджувати що-небудь у пам'яті.
4》 тільки док., у що, розм. Рахуючи, вмістити, вкласти у назване число, в якусь міру.
5》 розм. Жадібно їсти, з'їдати.
II див. убирати I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови