Великий тлумачний словник сучасної мови

вгвинчувати

вгви́нчувати

(угвинчувати), -ую, -уєш, недок., вгвинтити (угвинтити), -нчу, -нтиш, док., перех.

Обертаючи навколо осі, вкручувати, вставляти щось усередину чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вгвинчувати — вгви́нчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вгвинчувати — ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГВИНТИ́ТИ (УГВИНТИ́ТИ), нчу́, нти́ш, док., що. Обертаючи навколо осі, вкручувати, вставляти щось усередину чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. вгвинчувати — ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. вгвинчувати — ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГВИНТИ́ТИ (УГВИНТИ́ТИ), нчу́, нти́ш, док., перех. Обертаючи навколо осі, вкручувати, вставляти щось усередину чого-небудь. — Вгвинтити ізолятор — справа не дуже мудра (Шиян, Баланда, 1957, 217).  Словник української мови в 11 томах