вгвинчувати

ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГВИНТИ́ТИ (УГВИНТИ́ТИ), нчу́, нти́ш, док., що.

Обертаючи навколо осі, вкручувати, вставляти щось усередину чого-небудь.

Лампу розжарювання потрібно щільно угвинчувати в патрон, щоб уникнути поганого контакту і, як наслідок, блимання лампи, а також перегріву патрона (з навч. літ.);

– Вгвинтити ізолятор – справа не дуже мудра (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. вгвинчувати — вгви́нчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вгвинчувати — (угвинчувати), -ую, -уєш, недок., вгвинтити (угвинтити), -нчу, -нтиш, док., перех. Обертаючи навколо осі, вкручувати, вставляти щось усередину чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вгвинчувати — ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.  Словник синонімів української мови
4. вгвинчувати — ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГВИНТИ́ТИ (УГВИНТИ́ТИ), нчу́, нти́ш, док., перех. Обертаючи навколо осі, вкручувати, вставляти щось усередину чого-небудь. — Вгвинтити ізолятор — справа не дуже мудра (Шиян, Баланда, 1957, 217).  Словник української мови в 11 томах