вгинання

вгина́ння

(угинання), -я, с.

Дія за знач. вгинати I.

Значення в інших словниках

1. вгинання — вгина́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вгинання — ВГИНА́ННЯ (УГИНА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вгина́ти¹ і вгина́тися¹. У ланцетника другий шар клітин утворюється шляхом вгинання стінки вегетативного полюса бластули всередину (з наук. літ.); * Образно. Меланхолійний сум, угинання під тягарем життя – прикмети не лише літератури жінок (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. вгинання — ВГИНА́ННЯ (УГИНА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вгина́ти¹.  Словник української мови в 11 томах