Великий тлумачний словник сучасної мови

вгин

(угин), -у, ч.

Увігнуте місце.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вгин — вгин іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. вгин — ВГИН (УГИ́Н), у, ч. Увігнуте місце. Угин у точці захвату свічки стрілою визначається за формулою (з наук. літ.); Якщо в Карпатах звикли бачити більше опуклі гладкі скелі, то в Кременці вони зі вгинами та дірками, що є надзвичайно привабливим для тих, хто займається альпінізмом (з Інтернету).  Словник української мови у 20 томах
  3. вгин — ВГИН (УГИ́Н), у, ч. Увігнуте місце.  Словник української мови в 11 томах