вгин — Орфографічний словник української мови

вгин — (угин), -у, ч. Увігнуте місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
вгин — ВГИН (УГИ́Н), у, ч. Увігнуте місце. Угин у точці захвату свічки стрілою визначається за формулою (з наук. літ.); Якщо в Карпатах звикли бачити більше опуклі гладкі скелі, то в Кременці вони зі вгинами та дірками, що є надзвичайно привабливим для тих, хто займається альпінізмом (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах
вгин — ВГИН (УГИ́Н), у, ч. Увігнуте місце. Словник української мови в 11 томах