вгин

ВГИН (УГИ́Н), у, ч.

Увігнуте місце.

Угин у точці захвату свічки стрілою визначається за формулою (з наук. літ.);

Якщо в Карпатах звикли бачити більше опуклі гладкі скелі, то в Кременці вони зі вгинами та дірками, що є надзвичайно привабливим для тих, хто займається альпінізмом (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. вгин — вгин іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вгин — (угин), -у, ч. Увігнуте місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вгин — ВГИН (УГИ́Н), у, ч. Увігнуте місце.  Словник української мови в 11 томах