вгомонити

вгомони́ти

вгомонитися, вгомонювати, вгомонюватися, вгомонятися див. угомонити і т. д.

Значення в інших словниках

1. вгомонити — вгомони́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вгомонити — ВГОМОНИ́ТИ див. угомо́нювати.  Словник української мови у 20 томах
3. вгомонити — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм.  Словник синонімів української мови