вгонити

вго́нити

див. вганяти I.

Значення в інших словниках

1. вгонити — вго́нити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вгонити — ВГО́НИТИ див. вганя́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
3. вгонити — ДОВО́ДИТИ до чого (когось до певного стану), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого, у що, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм.; ПРИЗВО́ДИТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ) у що, ВГО́НИТИ (УГО́НИТИ) у що, рідше, ПОВЕРГА́ТИ у що, заст., книжн. (перев.  Словник синонімів української мови
4. вгонити — ВГО́НИТИ див. вганя́ти¹.  Словник української мови в 11 томах