Значення в інших словниках
-
вдаль —
вдаль прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
вдаль —
ВДАЛЬ (УДАЛЬ) – В (У) ДАЛЬ Вдаль (удаль), присл. Те саме, що вдалину. Я рвався вдаль, як журавель у вирій (М.Рильський); Течуть квартали, наче ріки, А будівник удаль руша. Та залишається навіки У білім камені душа (М.Нагнибіда). В (у) даль, ім. з прийм.
Літературне слововживання
-
вдаль —
ВДАЛЬ (УДА́ЛЬ), присл., поет. Те саме, що вдалину́. Нас мордують однакові муки, Гнітить душу однаковий жаль; Ось чого, друже милий мій, руки Простягаю до тебе я вдаль (П. Грабовський); Їдь і серця не печаль.
Словник української мови у 20 томах
-
вдаль —
ВДАЛИНУ́ (УДАЛИНУ́) (на далеку відстань; у далекий простір), ВДАЛЬ (УДА́ЛЬ), ВДА́ЛЕЧ (УДА́ЛЕЧ), ВДАЛЕЧІ́НЬ (УДАЛЕЧІ́НЬ). Настя заслоняє очі од сонця долонею, дивиться вдалину (С. Васильченко); Вже третій день удалину Мчить поїзд рейками дзвінкими (С.
Словник синонімів української мови
-
вдаль —
ВДАЛЬ (УДА́ЛЬ), присл. Те саме, що вдалину́. Нас мордують однакові муки, Гнітить душу однаковий жаль; Ось чого, друже милий мій, руки Простягаю до тебе я вдаль (Граб., І, 1959, 518); Їдь і серця не печаль.
Словник української мови в 11 томах