вдовиченко

вдовиче́нко

(удовиченко), -а, ч., розм.

Син удови.

Значення в інших словниках

1. вдовиченко — ВДОВИЧЕ́НКО (УДОВИЧЕ́НКО), а, ч., розм. Син удови. Сумує [мати]: чи всім у світі така доля вдовиченкам, як моїм трьом? (С. Васильченко); Я вже розумію, куди тече вода, але з співчуттям питаю вдовиченка: – Це на тебе давно гикавка напала? (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
2. Вдовиченко — Вдовиче́нко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
3. вдовиченко — ВДОВИЧЕ́НКО (УДОВИЧЕ́НКО), а, ч., розм. Син удови. Сумує [мати]: чи всім у світі така доля вдовиченкам, як моїм трьом? (Вас., II, 1959, 281).  Словник української мови в 11 томах
4. вдовиченко — Вдовиченко, -ка м. = удовиченко.  Словник української мови Грінченка