Великий тлумачний словник сучасної мови

велемовно

велемо́вно

Присл. до велемовний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. велемовно — велемо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. велемовно — ВЕЛЕМО́ВНО. Присл. до велемо́вний 2. Коли до Києва в'їздив, вітали славного Богдана ряди спудеїв-школярів, що велемовно та протягло читали вірші голосні (М. Терещенко); – Князь землі Полянської Острозор, – велемовно почав Гудима..  Словник української мови у 20 томах
  3. велемовно — ВЕЛЕМО́ВНО. Присл. до велемо́вний 2. Навіть у житті він не говорив, а висловлювався велемовно, з трагічними модуляціями в голосі (Смолич, III, 1959, 167); Коли до Києва в’їздив, вітали славного Богдана ряди спудеїв-школярів...  Словник української мови в 11 томах