великовчений

великовче́ний

-а, -е.

Дуже обдарований, освічений.

Значення в інших словниках

1. великовчений — ВЕЛИКОВЧЕ́НИЙ, а, е, рідко. Дуже обдарований, освічений. [Мефістофель:] Вітаю вас, великовчений муже! Од ваших чарів впрів я дуже (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете); Ця великовчена людина багато встигла за життя (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
2. великовчений — див. розумний  Словник синонімів Вусика
3. великовчений — Великовчений, -а, -е Многоученый. Левиц. Пов. 93.  Словник української мови Грінченка