величально

велича́льно

присл.

Шанобливо звеличуючи кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. величально — велича́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. величально — ВЕЛИЧА́ЛЬНО. Присл. до велича́льний. У глибині Золотої палати протяжно і через те нібито тужно, але однак величально заспівав хор (С. Скляренко); Це звучало в його устах якось особливо – не зневажливо-осудливо, а величально (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
3. величально — ВЕЛИЧА́ЛЬНО, присл. Шанобливо звеличуючи кого-небудь. Це звучало в його устах якось особливо — не зневажливо-осудливо, а величально (Збан., Єдина, 1959, 126).  Словник української мови в 11 томах