величально
велича́льно
присл.
Шанобливо звеличуючи кого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- величально — велича́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- величально — ВЕЛИЧА́ЛЬНО. Присл. до велича́льний. У глибині Золотої палати протяжно і через те нібито тужно, але однак величально заспівав хор (С. Скляренко); Це звучало в його устах якось особливо – не зневажливо-осудливо, а величально (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- величально — ВЕЛИЧА́ЛЬНО, присл. Шанобливо звеличуючи кого-небудь. Це звучало в його устах якось особливо — не зневажливо-осудливо, а величально (Збан., Єдина, 1959, 126). Словник української мови в 11 томах