1. Словник української мови у 20 томах

величально

ВЕЛИЧА́ЛЬНО.

Присл. до велича́льний.

У глибині Золотої палати протяжно і через те нібито тужно, але однак величально заспівав хор (С. Скляренко);

Це звучало в його устах якось особливо – не зневажливо-осудливо, а величально (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. величально — велича́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. величально — присл. Шанобливо звеличуючи кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. величально — ВЕЛИЧА́ЛЬНО, присл. Шанобливо звеличуючи кого-небудь. Це звучало в його устах якось особливо — не зневажливо-осудливо, а величально (Збан., Єдина, 1959, 126). Словник української мови в 11 томах