1. Великий тлумачний словник сучасної мови

величальний

велича́льний

-а, -е, фольк.

Який вшановує, звеличує кого-небудь.

|| у знач. ім. величальна, -ної, ж. Пісня, що співається на весіллі на честь нареченої та нареченого.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. величальний — велича́льний прикметник фольк. Орфографічний словник української мови
  2. величальний — ВЕЛИЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для вшанування, звеличення кого-небудь. Никифор .. побачив тільки кількох священиків у блискучих ризах. Помахуючи кадилами, вони співали величальну молитву (С. Словник української мови у 20 томах
  3. величальний — ВЕЛИЧА́ЛЬНИЙ, а, е, фольк. Який вшановує, звеличує кого-небудь. Величальна пісня; // у знач. ім. велича́льна, ної, ж. Пісня, що співається на весіллі на честь нареченої і нареченого. Вони обсипали молодих квітами й заспівали величальної (Минко, Ясні зорі, 1951, 251). Словник української мови в 11 томах